Процес внесення змін дуже складний і займає багато часу: Запропонована поправка має бути ухвалена двома третинами обох палат Конгресу, а потім ратифікована законодавчими органами трьох чвертей штатів.
Відповідно до статті V Конституції існує два способи пропонувати та ратифікувати поправки до Конституції. Щоб запропонувати поправки, дві третини обох палат Конгресу можуть проголосувати, щоб запропонувати поправку, або дві третини законодавчих зборів штату можуть попросити Конгрес скликати національний з’їзд, щоб запропонувати поправки.
П’ята поправка говорить федеральному уряду, що ніхто не може бути «позбавлений життя, свободи або власності без належної судової процедури». Чотирнадцята поправка, ратифікований у 1868 році, використовує ті самі одинадцять слів, які називаються положенням про належну правову процедуру, для опису юридичних зобов’язань усіх держав.
Конституційна поправка може бути ініціюється Законодавчим органом, якщо він проходить обидві палати двома третинами голосів. Поправка до конституції не потребує підпису губернатора, але стає частиною конституції, лише якщо електорат схвалить її на наступних загальних виборах.
Стаття V передбачає двоетапний процес внесення змін до Конституції: пропозиції та ратифікації. Поправка може бути запропонована двома третинами обох палат Конгресу або… двома третинами законодавчих зборів штатів, які вимагають від Конгресу скликати національний з’їзд, щоб запропонувати поправки.