Слов'янське язичництво – це політеїстична система вірувань, в якій багато божеств втілюють сили Природи: сонце, вогонь, зірки, рослинність. Є два верховні боги – Перун (бог-громовержець) і Велес (господар підземного світу). Обряди — ритуальне багаття та інші — часто проводять просто неба.
Суть язичництва над багатобожії, а жорсткому поділі людей на «гідних» і «негідних», на панів і рабів. Сутність язичництва у нерівності, у рабстві, яке вона встановлює для людей. Багатобожжя є лише однією з ознак язичництва.
ч. від ꙗ҆зы́к «народ», що є калькою з др.-грец. ἔθνος) – прийнятий у християнському богослов'ї та в історичній літературі термін, що позначає традиційні та нехристиянські релігії.