Рибонуклеїнові кислоти (РНК) – полімери нуклеотидів, до складу яких входять залишок ортофосфорної кислоти, рибоза (на відміну від ДНК, що містить дезоксирибозу) та азотисті основи – аденін, цитозин, гуанін та урацил (На відміну від ДНК, що містить замість урацилу тимін).
Так само як ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота), РНК складається з довгого ланцюга, в якому кожна ланка називається нуклеотидом. Кожен нуклеотид складається з азотистої основи, цукру рибози та фосфатної групи. Послідовність нуклеотидів дозволяє РНК кодувати генетичну інформацію.
Рибонуклеїнові кислоти це полімери нуклеотидів, складі в залишок ортофосфорної кислоти, рибозу та азотисті причини. Адепти азотистих причин – аденін, цитозин, гуанін та урацил. У склад нуклеотидів молекули РНК не входить Азотисте основу тімін, замість нього урацил.
Код ДНК складається із чотирьох «символів», або нуклеотидів. Ці чотири різновиди нуклеотидів позначаються буквами А (аденін), Т (тимін), Г (гуанін) та Ц (цитозин). У нитках ДНК нуклеотиди з'єднані один за одним у довгі ланцюжки. У результаті закодована інформація виглядає приблизно так: ААТГЦГТААГЦЦ і так далі.