Сюїта (від фр. suite – "ряд", "послідовність", "чергування") – один з основних різновидів циклічної форми в інструментальній музиці; складається з кількох великих частин, у старовинному жанрі сюїти зазвичай контрастують між собою.
Багато століть тому з'явилися твори, які з кількох частин-танців, але призначені для слухання. Ці твори стали називати сюїтами – від французького слова suite – послідовність. Спочатку в сюїту увійшли чотири різнохарактерні танці: алеманда, куранта, сарабанда та жига.
Вона складається з дев'яти п'єс: "Трійка", "Вальс", "Весна і осінь", "Романс", "Пастораль", "Військовий марш", "Вінчання", "Відгуки вальсу", "Зимова дорога". Композитор назвав сюїту музичними ілюстраціями до повісті Пушкіна «Завірюха». Так народився новий музичний жанр – музичні ілюстрації.
Сюїта у перекладі з французької означає-"ряд", "послідовність", "чергування") – циклічна форма в музиці, що складається з декількох самостійних частин, що контрастують (багаточастий твір), об'єднаних спільним задумом.