Наркоз – це стан втрати свідомості, що викликається штучно та характеризується своєю оборотністю. При наркозі виникає знеболювання, що дозволяє застосовувати його в хірургії з метою позбавлення пацієнта страждань, пов'язаних з відчуттям фізичного болю.
Більше тривалий час (до кількох місяців) можуть проявлятися панічні атаки, порушення чи втрата пам'яті, тахікардія, зміна частоти пульсу, збій у функціонуванні нирок чи печінки. Усі ці ускладнення, зазвичай, проходять протягом року після операції.
Стан наркоза характеризується оборотним пригніченням ЦНС з виключенням свідомості, пригніченням чутливості (насамперед, больовий) та рефлекторних реакцій, зниженням тонусу скелетних м'язів. Кошти для наркоза пригнічують міжнейронну (синаптичну) передачу порушення ЦНС.
До негативних наслідків загального наркозу фахівці відносять астенічний синдром із зміною роботи центральної нервової системи. Цей стан триває досить тривалий час і виражається підвищеною стомлюваністю та загальною слабкістю.