Гранично допустимий рівень (ПДК) або гранично допустима концентрація (ГДК) – це максимальне значення фактора, яке, впливаючи на людину (ізольовано або в поєднаннях з іншими факторами), не викликає у нього та у його потомства біологічних змін навіть прихованих та тимчасово компенсованих, у тому числі …
Гранично допустима концентрація (ГДК) – максимальна кількість шкідливої речовини в одиниці об'єму або маси, яка при щоденному впливі протягом необмеженого часу не викликає будь-яких хворобливих змін в організмі та несприятливих спадкових змін у потомства.
Гранично допустимий рівень (скорочено ПДК) – законодавчо затверджена верхня межа величини рівня факторів, при впливі яких на організм періодично або протягом усього життя не виникає захворювання або змін стану здоров'я, які виявляються сучасними методами відразу або у віддалені терміни.
Гранично допустима концентрація (або ГДК) – величина, що характеризує максимальну кількість речовини, яка може перебувати в об'єкті вимірювань у момент часу без шкоди для живих організмів, і є основною величиною екологічного нормування вмісту токсичних речовин у природному середовищі.