Епоха (від грец. έποχή – «зупинка») тривалий період, що виділяється за якими характерними явищами, подіями. У історії це період, «менший, ніж епоха»; наприклад, епоха Відродження. Планківська епоха – одиниця хронології Великого Вибуху у космології.
Відповідь чи рішення1. Точної кількості років в ері не існує. Ера прив'язана до певних історичних подій, які відбувалися тривалий час. Ера може обчислюватися мільйонами років та століттями.
Ера (лат. aera): У хронології – початковий момент літочислення, наприклад: християнська ерамусульманська ера (Хіджра), ера Діоклетіана, ера Селевкідів, ера «від заснування Риму» тощо.
Епохи відрізняються з літературних чи художніх явищ. Найчастіше вони виникають на зламі двох періодів та відрізняються одна від одної кардинальними змінами у всій сфері життя. Періодом прийнято називати частину часу, яка ділить Ери на кілька дрібних частин.