Пізніше у характері П'єро стали переважати риси сумного коханця, невдалого суперника Арлекіна. Традиційний костюм П'єро — біла сорочка з жабо та великими ґудзиками, широкі білі панталони. Таким зображений на картині Антуана Ватто «Жиль» (Лувр, Париж).
Від самого початку П'єро був спритним, спритним, однак слугою, що часто потрапляє в халепу. Пізніше у характері П'єро стали переважати риси доброго, привабливого і сумного коханця, невдаху суперника Арлекіно. Він сентиментальний, закоханий, довірливий і відданий господареві.
У 1819 році відомий мім Батіст Дебюро переосмислив образ цього персонажа, придумавши нового театрального героя П'єро, що виконує роль нещасного закоханого, відкинутого жінкою серця.