Водневий показник (pH, від латів. pondus Hydrogenii — «вага водню»; вимовляється «пе-аш») — міра визначення кислотності водних розчинів. Асоційована з концентрацією іонів водню, що еквівалентно активності іонів водню у сильно розведених розчинах.
Водневий показник, pH (Латиною potentia Hydrogenii – сила водню, або pondus Hydrogenii – вага водню, вимовляється «пэ аш») – величина, що характеризує міру активності іонів водню в розчині, що кількісно показує його кислотність.
Він вказує на наявність у середовищі іонів водню, кількісно виражаючи кислотно-лужний баланс питної води. Показник pH нижче 6,5-7 свідчить про підвищену кислотність середовища. Якщо вище – це вказує на підвищену лужність води (концентрацію гідроксильних іонів).
Таким чином, значення pH можуть змінюватись в інтервалі від 0 до 14. менше рН, тим вище кислотність середовища. І навпаки: чим більше рН, тим вище лужність середовища. Сильнокислотні властивості розчину характерні для pH = 0-3, а сильнолужні – для pH = 12–14.