ч. грец. βιβλίον – "книга"; від грец. βύβλος – "папірус"; від назви древнього фінікійського міста (Бібл) — зібрання текстів, які є священними в іудаїзмі та християнстві і складають Святе Письмо в цих релігіях.
"Біблос" означає "Книга" (порівн. слово "Біблія", тобто "[Священна] книга"), "теке" – "склад, сховище" (пор.
Біблійні книги написані у різний час протягом близько 1,5 тисяч років – до Різдва Христового та після Його Народження. Перші називаються книгами Старого Завіту, а другі – книгами Нового Завіту. Біблія складається із 77 книг; 50 міститься у Старому Завіті та 27 – у Новому.