Назва «Байкал» походить від бурятського слова «Байгал далай», що перекладається як «неосяжна водойма».
«Байкал» — слово тюркомовне, походить від Бай-Куль, що означає "багате озеро" (аналогічно Іссик-Куль – "тепле озеро", Кара-Куль – "чорне озеро"). Деякі автори вважають, що це слово походить від монгольського Баїгал – "багатий вогонь" або Байгал-Далай – "велике озеро" (море).
Колишня російська назва Байкалу – "Святе море". На китайських картах та в описах озеро називається "Байхе" – "Північне море"; річка Сніжна – "Удулхе", що означає "Рибна річка"; річка Олена — «Зулхе» (останні два відповідають бурятським назвам цих топонімів).
Китайці у своїх стародавніх хроніках 110 р. до н. е. іменували Байкал «Бей Хай» («Північне море») монголи – «Тенгіс», бурят-монголи – «Байгаал-далай» («Велика водойма»); евенки називали його "Ламу" ("Море").