При визнанні рецидиву не обліковуються: Судимості, які були анульовані в установленому законом порядку, тобто знято або погашено, у тому числі внаслідок амністії чи помилування. Судимості за навмисні злочини невеликої тяжкості. Судимості за необережні злочини.
Відсутнє рецидив злочинів і в тих випадках, коли новий злочин скоєно після ухвали попереднього вироку, але до набрання ним законної сили.
Рецидивом злочинів визнається вчинення умисного злочину особою, яка має судимість за раніше вчинений умисний злочин. При цьому слід пам'ятати, що вирок, який не набрав законної сили, не враховується, оскільки особа вважається судимою з дня набрання чинності вироком.
Спеціальний рецидив — це вчинення особою, яка має судимість за умисний злочин, новий, аналогічний злочин. Простий рецидив — це скоєння злочину особою, яка раніше була засуджена один раз. Складний рецидив – Вчинення злочину особою, яка має дві і більше судимості.