Мета ця полягала в тому, щоб винищити крамолу, що гніздилася в Руській землі, переважно в боярському середовищі. Опричнина отримала призначення вищої поліції у справах державної зради.
Полягала опричнина, коротко кажучи, у репресіях представників боярського стану (плюс конфіскація майна). Метою опричнини було бажання Івана Грозного зменшити вплив бояр, а також придушити боярське невдоволення і опір указам царя. Репресивні заходи опричнини вирізнялися жорстокістю.
Головної мети опричнини – знищити залишки феодальної роздробленості, підірвати основи боярсько-князівської незалежності – не було досягнуто. Основні наслідки опричнини: 1. У результаті дій опричнини було істотно ослаблено князівсько-боярську аристократію.
Іван 4 ввів опричнину для зміцнення своєї влади, а також для того, щоб дати відсіч боярській опозиції, яка підлаштовувала йому підступи в Лівонській війні. Введення опричнини відбулося 1565 року. Сама опричнина призвела до того, що державу було розділено на дві частини – земщину і опричнину.