Поділ на альбумін і глобулін спочатку ґрунтувався на відмінності в розчинності: альбуміни розчиняються в чистій воді, а глобуліни – тільки в присутності солей.
Глобуліни, альбуміни та фібриноген називають основними білками плазми крові. Нормальна концентрація глобулінів у крові – 2,6-4,6 г/дл [2]. Глобуліни становлять майже половину білків крові; визначають імунні властивості організму; визначають згортання крові; беруть участь у перенесенні заліза та інших процесах.
Венозна кров. Альбумін-глобулінове співвідношення. Цей аналіз є показником білкового обміну. Його зміна може свідчити про диспротеїнемію, запальні процеси, аутоімунну патологію, моноклональну гаммапатію, ураження печінки, нирок, порушення в роботі інших внутрішніх органів.
Серед білків іншої фракції – глобулінів – Визначають, зокрема, рівень гамма-глобулінів (норма – 12–22%). Підвищення цього показника може свідчити про наявність хронічного інфекційного процесу в організмі, захворювання печінки, а зниження – про імунодефіцитний стан.