Михайло Іларіонович Кутузов – великий російський полководець, учасник російсько-турецьких воєн, головнокомандувач російської армії на початку XIX ст., прославлений полководець Вітчизняної війни 1812 року.
Популярність Кутузова, який у 1812 м. був найстаршим по чину серед російських генералів, змусила Олександра I підписати указ про призначення його головнокомандувачем російської армії. У завдання Кутузова входило як зупинити подальше просування Наполеона, а й вигнати його з меж.
Однак, найбільш яскравим подією у біографії Кутузова стала військова кампанія 1812 року проти французів і, звичайно ж, Бородінська битва.
Граф (1811), найсвітліший князь (1812) Михайло Іларіонович Голеніщів-Кутузов (5 [16] вересня 1745, Санкт-Петербург – 16 [28] квітня 1813, Бунцлау) – російський полководець, державний діяч і дипломат, генерал-фельдмаршал з роду Голенищевих-Кутузових.