Хаммурапі – цар Вавилона, правив приблизно в 1793-1750 роках до н. е.., з I Вавилонської (аморейської) династії. Найбільш відомий написанням у роки його правління зведення законів, які відомі в історіографії як закони Хаммурапі.
При Хаммурапі Вавилон перетворився на могутню імперію. Найбільше, звичайно, цей правитель запам'ятався завдяки Кодексу Хаммурапі, який був написаний на кам'яних стовпах. Ці стовпи дорівнювали людському зростанню і були розміщені в усіх містах вавилонського царства.
Захищаючи бідних від багатіїв, Закони Хаммурапі встановили граничний термін боргового рабства – 3 роки. Вони забороняли відбирати для покриття боргу не лише землю, а й урожай. Кожні 10-15 років Хаммурапі його наступники «указами справедливості» звільняли боргових рабів та касавали частину боргів взагалі.
З нього законів ми дізнаємося, що тоді Вавилонське суспільство було досить розвинене. Там високому рівні існували різні громадські інститути, такі, як: суд, правоохоронні органи тощо. Існував також певний захист прав самих вавилонян.