Рясне споживання цинку (>50 мг/добу) перешкоджає всмоктуванню міді. У дітей недолік міді може викликати зниження концентрації білих кров'яних тілець, анемію, депігментацію волосся та шкіри, а також відхилення у розвитку серця та скелета.
Так, зайвий вміст марганцю знижує засвоєння заліза, а надлишок міді погіршує поглинання марганцю та заліза. Підвищена концентрація цинку перешкоджає всмоктування міді, марганцю, заліза та молібдену.
Краще всього організмом засвоюється двовалентна мідь. У крові мідь зв'язується із сироватковим альбуміном (12–17%), амінокислотами – гістидином, треоніном, глутаміном (10–15%), транспортним білком транскуприном (12–14%) та церулоплазміном (до 60–65%).
Провідну роль метаболізмі міді грає печінку, оскільки тут синтезується білок церулоплазмін, що володіє ферментативною активністю та бере участь у регуляції гомеостазу міді.