Рівнина – велика вирівняна ділянка земної поверхні з невеликою різницею висот. Низинність — низинна рівнина, розташована не вище (200) м над рівнем моря. Абсолютні висоти низовин можуть бути негативними.
Рівнини – значні за площею ділянки поверхні суші, дна морів та океанів, для яких характерні: незначний ухил місцевості (до 5°) та невелике коливання висот (до 200 м); яке якщо й сягає сотень метрів, то ці зміни мають місце на великому протязі.
Рівнина – рівна, без високих пагорбів земна поверхня, і навіть ділянка дна моря чи океану без різких коливань висот.
Рівнина – Це ділянка суші або дна моря, що має невелике коливання висот (до 200 м) та незначний ухил (до 5 º). Вони зустрічаються різних висотах, зокрема і дні океанів. Відмінна риса рівнин – Чітка, відкрита лінія горизонту, пряма або хвиляста, залежно від рельєфу поверхні.