21 ЦК України. Поняття недієздатності розкриває ч. 1 ст. 29 ГК РФ, відповідно до якої, недієздатний громадянин – людина, яка у зв'язку з наявністю у нього психічного захворювання не може розуміти значення своїх дій або не може ними керувати.
Недієздатним можна визнати людини лише тому випадку, якщо внаслідок психічного розладу не може розуміти значення своїх дій чи керувати ними.
1. Громадянин, який внаслідок психічного розладу не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Над ним встановлюється опіка. 2.
Недієздатність — нездатність громадянина своїми діями набувати та здійснювати цивільні права, створювати собі цивільні обов'язки та виконувати їх. Людина, як правило, вважається недієздатним через недосягнення певного віку чи внаслідок психічного розладу.