Значення іменника Іменник – це частина мови, яка позначає предмет та відповідає на запитання хто? , Що? : будинок школи
Іменник (або просто іменник) – Самостійна частина мови, що належить до категорії імені і класу повнозначних лексем, може виступати в реченні у функціях підмета, доповнення та іменної частини присудка.
Іменник – це самостійна частина мови, що означає предмет. Іменники відповідають на питання "хто?" і що?" та на їх похідні.
д.). Імена іменники мають наступні постійні ознаки: віднесеність до певного лексико-граматичного розряду (називне/власне, одухотворене/неживе, конкретне/абстрактне/збірне/речове), рід, відмінювання. До непостійних ознак відносяться відмінок і число.