вже в епоху відокремленого життя мови; одиннадцять, дванадцять і т.д. буд. з-на десеті; двадцять — із двох десятків, тридцять — із трьох десятків чи вин.
кількість, що дорівнює числу з другого десятка ◆ Це було надцять років назад.
два-дцять Корінь: -дв-; інтерфікс: -а-; суфікс: -Дцять [Тихонов, 1996].
прості, що складаються з одного кореня: сто, два, восьмий, третій; складні, що складаються з кількох коренів: сімсот, триста, тридцятий, семисотий; складові, що з двох і більше слів: триста тридцять три, сімдесят шостий.