Анксіолітична дія проявляється зменшенням тривоги, страху (антифобічну дію), емоційної напруженості. Седативна (заспокійлива) дія проявляється зменшенням психомоторної збудливості, денної активності, зниженням концентрації уваги, зменшенням швидкості реакції та ін.
Анксіолітики – психофармакологічні препарати з протитривожною дією, що відображає буквальний переклад їхньої назви – «розчинення тривоги». Раніше ця група препаратів позначалася терміном "транквілізатори", що походить від латинського слова tranquillium – "спокій".
За хімічною будовою анксіолітики діляться на похідні бензодіазепіну (хлордіазепоксид, діазепам, феназепам, оксазепам, медазепам, мідазолам) та препарати інших хімічних груп (мепротан, бенактизин, фенібут, мебікар, бензоклідин).
Механізм дії транквілізаторів пов'язаний із пригніченням структур мозку (лімбічної системи, гіпоталамуса, ретикулярної формації стовбура мозку, таламічних ядер), відповідальних за регуляцію емоційних реакцій. В даний час добре вивчений механізм дії похідних бензодіазепіну.