До черепно-мозкової травми легкого ступеня тяжкості належать струс головного мозку та забій головного мозку легкого ступеня тяжкості.
Закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ) являє собою контактне пошкодження обличчя та/або голови без порушення цілісності м'яких тканин та апоневрозу – сухожильного шолома, що покриває склепіння черепа. Цей стан може становити загрозу життю.
Класифікація черепно–мозкових травм ЧМТ поділяються на види: струс головного мозку; забій головного мозку (легкий, середній, тяжкий); здавлення головного мозку (з забиттям і без), викликане гематомою або гідромою, кістковими уламками, набряком-набуханням або пневмоцефалією.
Травматичні ушкодження головного мозку є фізичним ушкодженням тканини мозку, що веде до тимчасового або постійного порушення функції мозку. Діагноз ставлять на підставі клінічних даних та підтверджують методами візуалізації (насамперед КТ).