Літера й позначає голосний [и] всередині слова після твердих приголосних, у тому числі і після [ц] (крім [ш], [ж], після яких пишеться і). Порівн. мити, бик, забути, дим, динь, була, сита, димок, димовий, циц, куций.
У кириличних алфавітах для тюркських, монгольських та фінно-угорських мов Ы позначає або звук, ідентичний російському [ɨ], або близькі за артикуляцією задньомовні або середньомовні голосні: у казахському [ɯ], у татарському [ɤ] та ін. Є 37-й буквою казахського кириличного алфавіту.
Таблиця вимови російських голосних та їх запис у транскрипції
| Графема | Фонема | позиції у слові |
|---|---|---|
| у | |у| | [у] |
| ю | |'у| | ['у] |
| і | |'і| | ['і], [ы] |
| ы | |ы| | [ы] |
Відповідь чи рішення1. У корінні слів після Ц у всіх словах пишеться літера І (наприклад: ЦИФРА, ЦИТАТА, ЦИЛІНДР). Але є слова-виключення, в яких після Ц пишеться літера Ы, їх потрібно запам'ятати: ЦИГАН, ЦИЦ, ЦИПЛЕНОК, ЦИПОЧКИ, ЦИКНУТИ. А ось в закінченнях слів після Ц ми пишемо букву Ы (наприклад: СЕСТРИЦЬ-ИН, ОГІРЦЬ-Ы, ЛИСИЦЬ-ИН) …