Білі нарукавні пов'язки вводилися для радянських громадян, які надходили на службу у вермахт (т.зв. «хіві»), а також для антипартизанських формувань (т.зв.
Біла пов'язка використовується як розпізнавальний знак «свій/чужий», щоб убезпечити військовослужбовців та громадянське населення від «дружнього вогню». У місці ведення бойових дій такі пов'язки зобов'язані носити все, щоб їх не прийняли за сили супротивника.
Російські військовослужбовці, задіяні у спецоперації на Україні, використовують білі стрічки як відмітні знаки. Мирні жителі України також почали використовувати подібні стрічки як символ співпраці з російськими військами. І саме з такими стрічками було розкидано тіла вулицями Бучі.
Адже білими пов'язками росіяни визначають своїх військових. Біла пов'язка на руці – один із розпізнавальних символів окупантів.