Основа системи числення – це кількість цифр в алфавіті (потужність алфавіту). Розрізняють непозиційні та позиційні системи числення. У непозиційних системах числення величина, яку позначає цифра, залежить від становища цієї цифри в числе.
Кількість різних цифр, що вживаються у позиційній СС, називається основою СС. Якщо заснування використовуваної СС більше десяти, то цифр вводять умовне позначення з дужкою вгорі або буквене позначення.
Кількість цифр, що використовуються в системі обчислення, називається її «основою». У десятковій системі основа одно десяти, у двійковій системі — двом, ну а у вісімковій та шістнадцятковій — відповідно, восьми та шістнадцяти.
Підстава системи числення, В якій записано число, приписується після числа у вигляді нижнього індексу. Для запису чисел у позиційному системі числення з основою Р потрібно Р цифр. Якщо Р ≤ 10, то як алфавіт використовують перші Р арабських цифр, для Р > 10 до цифр додаються 26 латинських букв.