Простолюдини, які прийняли мученицьку смерть, прославлялися Церквою як мученики, особи у священному сані – як священномученики, ченці – преподобномученики, а великомученик, своєю чергою, – людина знатного походження.
Мученик, мучениця (др. -грец. μάρτυς, μάρτῠρος — свідок, лат. martyr — свідок) — людина, яка зазнає переслідувань і/або прийняла смерть за заперечення, проповідування, або відмова відректися своїх релігійних чи світських поглядів.
Відмінність священномученика від мученика полягає у наявності у першого священного сану. Священномученики не становлять особливого лику святих і на літургії згадуються разом з іншими мучениками. У православ'ї на проскомідії за них, так само як і за інших мучеників, виймається п'ята частка з дев'ятичинної просфори
Коротко подвиг страстотерпства можна визначити як страждання за виконання Заповідей Божих (Заповіді Ісуса Христа та Заповіді Закону Божого), відмінність від мучеництва – яке є стражданням за свідчення віри в Ісуса Христа (віри в Бога) за часів гонінь і при спробах гонителів змусити зректися …