У загальному аналізі крові, діагностувати апендицит дають змогу: збільшена відносно нормальних показників ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів); паличкоядерне зрушення, або зсув лейкоцитарної формули вліво – збільшення в крові кількості незрілих (паличкоядерних) нейтрофілів. Збережена копія
У разі підозри на апендицит здають загальний клінічний аналіз крові (ЗАК) і загальний клінічний аналіз сечі (ЗАС), зробити це бажано протягом перших годин після початку хвороби.
Ультразвукове дослідження (УЗД) або комп’ютерна томографія (КТ) черевної порожнини. Дають змогу оцінити стан апендикса і підтвердити апендицит або виявити інші причини болю в ділянці живота. Лапароскопія. Збережена копія